Всі тексти на цьому сайті є роздумами, тому не можуть бути ні повністю правдивими, ні повністю неправдивими.

Про сенси, цілі та практики
Бойового Мистецтва Вічна Весна.

Дорогі друзі. Ми всі, завжди, мріємо про щось потужне, високе і піднесене (гроші, можливості, здібності, авторитет, влада, свобода, надздібності, духовність і т.д.), – кожен по своєму, хто на що здатний. І це нормально. Але дійсність періодично занурює нас в світ реальності, – де на ділі ситуація зовсім інша. І на те є об’єктивні причини.

Людина народжується з певним завдатком – потенціалом. Цей потенціал у кожного свій, неповторний і не схожий на інших. Однак принципи, за якими функціонує цей завдаток – потенціал, у всіх однакові. Можна навіть сказати, що цей завдаток – потенціал і є сама людина, – внутрішня сутність людини, або просто – сутність.

Ці принципи, як би, відображення сутності з різних сторін. Це – Воля, Розум, Любов, Віра і Чистота.

Воля – це здатність діяти незалежно, ефективно і результативно.

Розум – це здатність критично аналізувати що завгодно, широта і необмеженість мислення. У той же час практична ефективність, – і як результат – проникливість і розуміння.

Любов – це здатність гармонійно комунікувати, взаємодіяти, обмінюватися, взаємодоповнювати. Має багато форм прояву, – від низьких до високих. Застосовна до всього.

Віра – це здатність до необмеженого сприйняття. Необмежена текучість. Як кажуть – «у справжній вірі немає ніякої віри».

Чистота – це розуміння свого місця в світі, здатність нести відповідальність.

Опис сутності виглядає дуже піднесено. Якби люди могли жити по сутності, то в світі вже давно була б сила і гармонія, все було б ідеально.

Однак на ділі, сутність – це потенційна можливість, це щось, приховане в глибині підсвідомості, щось що невиразно відчувається нами іноді, – проблиски сили, могутності, мудрості, щастя, вищих емоцій і т.д. Щось швидкоплинне, тут же зникаюче, але дуже важливе.

Сутність проявляє себе в критичні моменти життя, – критичні ситуації, кризи, депресії і т.д. Але, як тільки момент проходить, на сцену знову виходить наш справжній поточний правитель – особистість.

Людина народжується чистим, незаписаним аркушем. З самого народження, людину, хоче вона того чи ні – навчають, записують на аркуші правила, поки не закінчиться місце. Людину навчають – як правильно лежати, сидіти, ходити, їсти, говорити, спілкуватися і т.д. Людину навчає клімат, робота, країна, релігія і т.д., в яких він живе. Людину навчають батьки, вчителі, друзі, оточення, авторитети, ідоли, ідеали і т.д. Так, в результаті збігу обставин і впливів, формується особистість людини, або просто – особистість.

Особистість – це результат змішування обставин і впливів, в яких знаходиться людина.

Особистості бувають красиві – розумні, освічені, вольові, уважні, радісні, що несуть добро, які прагнуть до розвитку і т.д .. А бувають і некрасиві – злі, нервові, незадоволені, егоїстичні, що відбирають, деструктивні і т.д. А ще бувають ніякі, і інші, і треті, і всякі.

Однак, головний фокус в тому, що, як не дивно, в формуванні особистості сама людина участі не бере. Навіть буває, створюється враження, що людина щось робить сама. Однак, якщо придивитися, її дії виявляються результатом минулих впливів. В цьому немає нічого, ні хорошого, ні поганого, – це поточна дійсність.

Особистість керує нашим життям, нашими вчинками. Чим ми стаємо доросліші, тим більше асоціюємо себе з особистістю. Поки не трапляється збій в поточній повсякденності. Знов, на мить, з’являється сутність, – це змушує нас зробити якісь реальні зміни, а потім знову особистість сідає на трон.

Однак особистість – це не погано, це не те, що потрібно відкинути або перезаписати. Особистість – це події нашого життя, наш життєвий досвід, і хороший і поганий. Особистість містить величезну кількість потенціалу досвіду і подій, розкиданих по всіх кутках. Але скористатися цим потенціалом ми не можемо. Так як об’єктивно проаналізувати і правильно поєднати все це в єдину цілісну картину, єдиний потенціал, може тільки реальний гравець, який перебуває в тіні – сутність.

Ця ситуація є основною проблемою життя людини, – конфлікт особистості і сутності. Конфлікт між бажаннями і можливостями, мріями і реальністю, обов’язками і свободою, рутиною і творчістю. Навіть, можна сказати, – це не конфлікт зовсім. Сутність і особистість непорівнянні. Сутність постійна, особистість тимчасова. Так склалось.

Однак, в світі все взаємопов’язано. Також все взаємопов’язано і всередині людини, – взаємопов’язані і особистість з сутністю. Так як вони не можуть одночасно знаходиться на троні, сутність, від самого початку, прислала в світ особистості посередника, який постійно присутній. Це посередник – наша свідомість.

Завдання свідомості – усвідомлювати все. Свідомість – це «дзеркало», що відображає і фіксує все що воно усвідомлює. Але, так як людина центрована на особистості, відповідно свідомість усвідомлює результати діяльності особистості.

До цього моменту все йде автоматично, природно, і натурально. А далі нічого автоматично не прописано. Далі ніяких гарантованих доріг і шляхів не існує. Але, можна усвідомити – побачити попередню картину, жахнутися і почати робити спроби розібратися в подальшому.

Зусилля – незусилля, методи – неметоди, результати – нерезультати, багато – небагато, мало – немало, допомога – недопомога, досягнення – недосягнення, способи – неспособи і т.д.

В якусь мить, – свідомість може усвідомити саму себе. Виявиться, що сутність, з самого початку, прислала п’ять помічників свідомості. Однак, так як свідомість до цього спала, – помічники не були задіяні безпосередньо. А вони ж наділені широкими повноваженнями доступу в будь-яку частину особистості.

Свідомість прокинулась, і тепер може їх задіяти для усвідомлення всіх сторін, досягнень і програшів особистості. Тому назвемо їх – інструменти свідомості.

1. Увага.

2. Дихання.

3. Почуття – відчуття.

4. Візуалізація.

5. Наповненість – розуміння – діяння.

Інструменти свідомості зазвичай – або взагалі не розкриті, або розкриті лише деякі, в вузькому напрямку.

На розкриття, вивчення, оволодіння інструментами і спрямовані всі види доступних практик:

– динамічні комплекси вправ;

– статичні комплекси вправ;

– практики бойового і енергетичного напрямків;

– практики споглядання і практики станів;

– практики сухожиль, фасцій та ін.

Розкриваючись, інструменти стають, як би, променями, а свідомість прожектором, який висвітлює всі неясності особистості.

Особистість, природним шляхом, самоорганізується і згущується.

У якийсь момент виникає резонанс між особистістю і сутністю. Завдаток – потенціал сутності, завдяки резонансу, гармонійно взаємодіє і взаємодоповнюється очищеним і згущеним життєвим досвідом особистості. І утворюється нове створіння – індивідуальність. Ще називають – нове народження.

Так людина стає цілісною. Протиріччя зникають. Чоловік стає повноправним господарем всього себе і діє відповідно до своїх знань і свого буття.

По ходу всього цього, виникають побічні ефекти, або по іншому – деякі з критеріїв правильності шляху, що цінуються в повсякденному світі:

– опірність хворобам;

– міцне здоров’я;

– бойові навички;

– багато розуму, сили і краси;

– самоконтроль;

– стійкість психіки;

– багатство емоцій і сексуальності;

– і т.д.

Однак.

Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться.

Шукаючих багато, досягаючих мало.

Простих шляхів не буває.

16 червня 2018Олександр Кравченко.


Бойове Мистецтво Вічна Весна.
Внутрішня робота. Внутрішня енергія.
Осягнення Життєвої Сили.

1. Замкнуте коло повсякденного життя.

Дорогі друзі. У когось життя прекрасне, а у когось не дуже. Один проживає життя на позитиві – накопичує, досягає успіху, створює, і т.д .. Інший проживає життя на негативі – втрачає, розчаровується, страждає, тягне і т.д .. Третій живе хвилями злетів і падінь. Однак, для всіх, рано чи пізно, приходить природний підсумок – смерть. І все, що мало цінність в житті – матеріальні багатства, почуття, заслуги, в цей момент – розвіюються як дим від сигарети – втрачають свою цінність. Де б людина не знаходилася – в прекрасній сім’ї або в високому кабінеті; в кутку біля сміттєвого бака або в монастирі – все повторюється по колу і приходить один і той же результат – смерть. Це є замкнуте коло повсякденного життя. І куди б людина не рушила – вгору або вниз, вліво або вправо – всюди все дотримується правил повсякденного життя – все повторюється, колесо крутиться.

2. Невідомий проміжок.

Людина знає і бачить – що таке життя. Життя – це проміжок між народженням та смертю. А що ж знаходиться в проміжку між смертю і народженням? Про це немає ніякої достовірної (що можна перевірити) інформації. Існує безліч описів на дану тему, проте – корисність, ефективність і якість цих описів – рівноцінна казці про курочку Рябу. Навіть якщо була або є людина, яка знає істину про це – вона, всерівно видасть черговий опис, і наскільки він істинний, інший перевірити не зможе.

3. Труп в труні.

Однак, незважаючи на всю попередню ситуацію, реальність періодично нагадує про себе (можна її боятись, а можна брати уроки). Напевно, майже кожен бачив труп в труні – особливо якщо це труп близької людини. Незважаючи на весь відчай і скорботу про смерть близької людини, вільно чи мимоволі, виникає думка – «А чим же відрізняється жива людина від мертвої?».

4. Внутрішня робота.

Ця думка корисна і практична, для кожного, хто усвідомив замкнуте коло повсякденного життя. Ця думка говорить, що людина – не просто труп, а щось ще. Ця думка говорить – що, перш ніж ходити в далекий невідомий проміжок, потрібно осягнути те, що під носом – «Хто ти є?». А ти є труп плюс щось ще. І ти, тут і зараз, в цьому житті, маєш свій труп плюс своє щось ще. І поки є час – є можливість досліджувати свій труп і своє щось ще. Цей процес дослідження, вивчення, осягнення і має назву – «Вивчення самого себе» або «Внутрішня робота». І ніхто за тебе, не зробить і не може зробити цю роботу – ні люди, ні сили. Однак процес складний і важкий, не містить жодних гарантій – тому і існують кола близьких по духу – один в полі не воїн.

5. Осягнення життєвої сили.

Якщо внутрішня робота – це процес роботи над чимось, то це щось має назву «Внутрішня енергія» або «Внутрішня сутність» (жива людина мінус труп). Однак, внутрішня енергія – це не просто, якась однорідна субстанція – це складноконфігурований комплекс різнорідних взаємодіючих сил, які перебувають в постійній зміні. Тому, внутрішня енергія, має також загальну назву – «Життєва сила». Відповідно – внутрішня робота над або з внутрішньою енергією, також має загальну назву – «Осягнення життєвої сили» або «Шлях майстерності».

6. Перший крок. Час.

Перша проблема, з якою людина стикається на цьому шляху – це труднощі знайти час для вивчення самого себе. Для звичайного повсякденного життя – осягнення життєвої сили – не є необхідністю. Тим більше, якщо людина не гармонізувала повсякденне життя – то на інше, не те, що часу не буде – навіть і помріяти не доведеться. Тому, перший крок – гармонізувати звичайне повсякденне життя. Гармонізувати – означає зробити звичайне життя – самодостатнім. В нашому стандартному житті, матеріальні засоби, є однією з головних сил. Всі люди мають різний характер і обставини життя. Людина може займатися будь-якою діяльністю – для когось нормально буде тисяча, для когось сто тисяч, для когось мільйон. Головне щоб в результаті, після витрат на життя, людина мала надлишок вільного часу і коштів, на вивчення самого себе.

7. Другий крок. Сили.

Також, для внутрішньої роботи, потрібен надлишок сил – особистих сил самої людини. Тут, як раз, і з’являється необхідність мати спеціальні інструменти, або по іншому – Знання. Ситуація, в реальності, така – всі сили, які людина накопичує і має – вона тут же розсіює і розкидає на всі боки. Безумовно, є і необхідні витрати – наприклад на підтримку стандартного життя в гармонії. Але більшість розтрат йде даремно, автоматично або за звичкою. Тому, другий крок – це економія і затикання дірок, куди йде розсіювання.

8. Воля. Любов. Розум.

Людина, у своїй суті, має три комплекси сил, взаємодіючих між собою.

Перший комплекс сил співвідноситься з тілом людини і його функціонуванням, має центрованість в животі і в цілому називається – Воля.

Другий комплекс сил співвідноситься з емоційною сферою людини, має центрованість в грудях і в цілому називається – Любов «Енергія».

Третій комплекс сил співвідноситься з розумовою сферою людини, має центрованість в голові і в цілому називається – Розум.

9. Сфера тіла.

У сфері тіла основні непотрібні витрати:

– неефективна м’язова робота – нейтралізується вивченням спеціальних вправ;

– неефективне харчування – нейтралізується вивченням методів розвантажувального очищення;

– залежність тіла від зовнішніх способів лікування хвороб – мінімізується вивченням спеціальних знань і методів самоспостереження і контролю.

10. Емоційна сфера.

У сфері емоцій, основні непотрібні витрати – це емоційні сплески і емоційні реакції. Починаючи від великих і крайніх – типу страху, злості, азарту і ін. – які призводять людину до стану істеричного психопата, заціпеніння і т.д .. І закінчуючи сотнями дрібних, типу – а чому ложка лежить не на місці?!!, встигну не встигну на поїзд?!!, ну чому риба не ловиться?!!. Це нейтралізується шляхом своєчасного усвідомлення прояву і розуміння марності щодо результату, а не шляхом придушення.

11. Розумова сфера.

У розумовій сфері основна витрата – це безперервний потік думок і образів, або навпаки – повна його відсутність. Але, головна проблема тут – це те, що людина прив’язана до цього потоку, залучена в це повністю. Людина вважає себе цим потоком. Будь-які спроби щось зробити з цим – марні. Це можна порівняти зі спробою зупинити руками потяг на повному ходу, або навпаки, зіштовхнути його вручну, коли він стоїть. Основний спосіб нейтралізації цієї проблеми – це розтотожнення себе і цього потоку. Однак, для усвідомлення цього в перший раз, необхідна людина, яка знає що це таке і яка вкаже пальцем – що це саме воно.

12. Шлях.

Таким чином, не швидко, не повільно, природно, плавно налагоджується і збільшується ефективність взаємодії трьох комплексів сил людини. Накопичується надлишок потрібних якостей і сил, з яких можна вибудувати міст через прірву, в те місце, де починається Шлях.

Це і є початок внутрішньої роботи або Осягнення Життєвої Сили.

14 липня 2019Олександр Кравченко.